Перші письмові повідомлення про коі знаходимо в китайській книзі, яка написана в часи династії Чін, (265 - 316 рр.н.е.). На той час їх описували як білі, червоні, чорні та голубі коі.

Коі, які є нині, виведені в Японії і описані лише в XIX столітті. Близько 160 років тому мутантні екземпляри коі Nishiki goi виявлені серед звичайних коропів, яких вживали в їжу, в районі Ямакоші японського острова Хонсю. Вважається, що після чорної форми різнокольорові коі стали червоними, пізніше з'явилися білі, а в результаті схрещування виведені перші двоколірні – червоно-білі мутації. Саме їм дали назву 'hi-goi', а пізнше 'goi'. В результаті удосконалення цієї форми з'явилися нові - Asagi та Bekko, які стали надто популярними і доволі дорогими. Японські письмові джерела кажуть, що у японському селі Ямакоші у 1804-1830 роках були вперше виведені парчеві коропи, які отримали різнокольорову смужку. Nishiki goi постійно удосконалювалися і під час правління імператора Менджі з'явилися чудові Ki-Uisuri. Саме в цей період мутації вони ставали дедалі складнішими та заплутанішими. За межами Нінгата кольорові коропи були невідомими аж до 1914 року. Саме тоді кілька риб відправили на велику виставку в Токіо.

На початку минулого століття із Німеччини до Японії завезли голого коропа (звідси й назва Дойтсу, що означає "німецький"). Це був майже безлусковий короп. Doitsh (німецький) вніс ще більшу вишуканість у культуру коі. Існує два види Doitsh: голий короп, у якого немає луски, та дзеркальний – з двома рядами великої луски на спині та на череві. Завдяки розманіттю візерунків луски та яскравості кольорів на шкірі без луски Nishiki goi став ще вишуканішим. Методом схрещування з Асагі отримали Сhусуі. Відтоді утримання та розведення коі в Японії стало до¬сить популярним.

До закінчення Другої світової війни коі були практично невідомі на Заході. Вважається, що американці вперше (принакймні масово) побачили коропів Кої після поразки Японії в другій світовій війні, а європейці почули про коі в 1956 році, на виставці в Токіо, де демонстрували кілька рибок коі.

Незважаючи на те, що часто цих рибок теж називають "кої" - наприклад, "скалярія кої" - це неправильна назва. Назва Кої стосується саме коропу, а не особливості забарвлення. Існують коропи кої чисто білого, чорного або повністю червоного кольору - і тим не менш все це саме коропи кої.

Коропи Кої останні десятиліття набувають все ширшої популярності і в Україні. Утримання їх не надто складне, але потребує певного досвіду, особливо з урахуванням сезонних особливостей українського клімату.

Так, коропи Кої досить витривалі - але чутливі до чистоти та якості води, її рН, рівню нітратів та фосфатів у воді.

Не менш важливим є дотримання якості та збалансованості харчування. Колір і яскравість закладені генетиіно, але вони дуже залежать і від здоров'я рибок. Погіршити вигляд риб може забруднення води, неякісне харчування, недостатня кількість вітамінів тощо. Тому варто використовувати корми підвищеної якості або спеціалізовані для годування цих риб, а також краще слідкувати за якістю та чистотою води

Обов'язково необхідний басейн достатнього об'єму для запланованої кількості риб. Також необхідно заздалегідь продумати зимівлю риб.