Вітаємо!
Ви на офіційній сторінці тм Акваріус.
Ми професійно займаємось виробництвом корму для риб, черепах, раків, крабів, креветок тощо з 1999 року і трохи розуміємось на цій темі.
Скачати прайсЗробити замовлення
У більшості людей, які не знайомі з акваріумістикою, при словах "лабіринтові риби" уява малює якихось риб, які плавають в якихось темних загадкових лабіринтах підводних печер або, можливо, старовинних затоплених міст. Насправді все значно прозаїчніше: лабіринтом в цих риб називається особлива конструкція органів дихання. В природі ці рибки живуть зовсім не в таємничих печерах, а навпаки - а мілких і досить брудних струмках, мілких річках, навіть на рисових полях. Вода в таких умовах дуже забруднена і містить мало кисню, тож рибкам, щоб жити, довелось знайти інший спосіб дихання.
Анабантиди, або лабіринтові риби, походять з Азії (зокрема, Індії та Південно-Східної Азії) та Африки і зазвичай населяють густу рослинність і часто бідні киснем води, що стало можливим завдяки спеціальному органу дихання. Лабіринтові риби, як і більшість інших риб, дихають зябрами, але вони також мають додаткову дихальну структуру, лабіринт, на честь якої і отримали свою назву. Цей апарат, розташований у камері над зябрами, рясно забезпечений кровоносними судинами. Риби ковтають повітря з поверхні і вбирають його через свій лабіринтовий орган.
Багато анабантид також мають черевні плавці, адаптовані до «щупів», які дозволяють їм промацувати шлях у темному, зарослому рослинами болоті. Ці рибки розмножуються ікрою, при чому їх розмноження досить цікаве. Є види, які розмножуються за допомогою будівництва бульбашкових гнізд, але є також види, що розкидають яйця, і види, що виношують ікру в роті.
Лабіринтові не дуже складні в утриманні. Більшість з них досить мирна - легко уживаються в одному, навіть невеликому, акваріумі з живородячими, такими як гупі або пецилії, з дрібними харациновими - як от тетри чи мінори, зазвичай не нападають на дрібних риб та риб з вуалевими плавцями. Також риби цієї родини невибагливі до якості води, можуть перенести навіть тривале вимкнення аерації і фільтрів, але їм необхідний доступ до атмосферного повітря. Ці рибки повинні мати можливість підійматись на поверхню і захоплювати своїм лабіринтовим органом атмосферне повітря. Це слід враховувати при перевезенні цих риб - без можливості дихати повітрям вони гинуть.
Розглянемо найпоширеніших рибок родини лабіринтових, які найчастіше зустрічаються в наших акваріумах
Назва гурамі походить з яванської: “гурамі” – це “риба, яка висовує з води свій ніс”. Існує багато різновидів, які відрізняються зовнішністю та забарвленням. Плямисті, перлові, місячні, рожеві, мармурові, райські, райдужні, навіть поцілункові. Але усі вони надзвичайно красиві рибки.
Більшість видів гурамі – рибки невеликого розміру, в акваріумі вони виростають не довшими за 10 см, але є і велетенські гурамі, який живе в прісних або солонуватих водоймах і виростає в природі до 60-70 см, він навіть використовується як промислова риба. Гурамі любить теплу воду, добре освітлення, багато рослинності і спокійних неагресивних сусідів. Не уживається з хижаками та занадто активними сусідами. Для розмноження потребують цілковитого спокою та ряски на поверхні води, в якій вони можуть збудувати "гніздо" для ікри.
Спинний плавник є яскравою ознакою для визначення статі рибки гурамі. У самців він сильно витягнутий і загострений, а у самок – закруглений. Гурамі мають характерні довгі тонкі "вуса" - насправді це видозмінені черевні плавці, які відіграють роль органів дотику. Слід знати, що пошкодження цих "вусів" голодними сусідами часто призводить до смерті рибки.
Ці рибки досить схожі на гурамі, тож їх часто плутають. Особливо цьому сприяють характерні для гурамі і ляліусів передні плоавці - "вуса". Рибки невеликі, самці зазвичай виростають не більше 6 см, самки вдвічі менші. Існує низка різновидів забарвлення: червоний, блакитний, кораловий, зелений тощо, зустрічаються варіанти забарвлення з неоновим відтінком.
Неагресивні до інших видів, ляліуси можуть проявляти ворожість до "своїх", зокрема самці можуть конкурувати між собою за пару і за територію. Полюбляють достатню глибину - шар води не менш 40 см, рослинність і різні донні укриття - камені, корчі тощо. Температура води має бути 24-26 градусів, жорсткість 50-150 ррм, під час нересту температуру слід підняти на 3 градуси.
Макропод - досить велика і яскрава лабіринтова рибка, що мешкає в Південній Східній Азії, у водоймах зі слабкою течією, і навіть на рисових полях та зрошувальних каналах. Одна з перших риб в акваріумістиці - в Європі макроподи з'явилися понад 150 років тому практично одночасно з золотими рибками. Як і ляліуси та гурамі, мають черевні плавці у вигляді тонких довгих ниток, призначених для дотику. Така зміна відбулася в процесі еволюції для орієнтування у каламутній воді.
Макропод - рибка некваплива та здебільшого неагресивна, але бувають виключення, інколи ці риби можуть влаштувати і полювання, особливо на гупі. Добре поєднується з невеликими швидкими зграйними рибками, чий розмір не провокує агресії, як то даніо, пецилії чи тернеції. Так само, як і ляліуси, самці макроподів можуть ділити територію та самиць. На одного самця краще мати 2-3 самиці. Гніздо самець споруджує з повітряних бульбашок.
Макроподи досить нескладні в утриманні, підійдуть як досвідченому акваріумісту, так і початківцю. Рекомендована температура води – 18-26 С. Полюбляють багату рослинність, в тому числі на поверхні - річчія, пістія тощо, але на поверхні мають бути і вільні від рослинності зони, де рибки зможуть спливати за повітрям. Полюбляють природні укриття, особливо корчі. На одну пару макроподів потрібно приблизно 40 літрів води. Слід знати, що макроподи вміють полювати на комах і тому можуть вистрибувати з води, тож акваріум обов'язково має бути накритим.
Ці маленькі рибки родом з Індонезії й Малайського півострова. Їх недарма називають бійцівськими рибками - характер самців такий, що не дозволяє тримати поруч двох самців. Вони настільки агресивні одне до одного, що в країнах Азії за їх участі проводять риб'ячі бої.
Нетерпимі вони бувають і до інших риб, тож утримання півників має певні особливості. Але яскравість і вишуканість цих риб все одно привертає до них увагу акваріумістів. Розкішні вуалеві хвости та верхні плавці виглядають, немов рибка вбрана у вечірню сукню. Через невеликий розмір ці рибки часто прикрашають собою міні-акваріуми. Втім, існують і короткоплавцеві форми. Самички сильно відрізняються від самців і не мають яскравого забарвлення.
Сутички є необхідною частиною життя півника. Без них самець слабшає, його яскраве забарвлення тьмяніє, він стає схильним до ожиріння і швидко старішає. Але і зловживати готовністю до бійки не можна - постійна готовність до бою виснажує рибку. Акваріумісти знайшли вихід: час від часу опускають до півника люстерко. Півник бачить своє відображення і приймає його за суперника. Потім люстерко прибирають і рибка заспокоюється.
Для сіамських рибок потрібна температура 24-30 градусів, нейтральна або трохи лужна реакція води, корисна незначна домішка солі (5г на 40-80л води). Дуже корисні для них листя катапи (кетапангу або індійського мигдалю). Воду слід підмінювати тим частіше, чим менший розмір акваріума. Рибка чудово стрибає, тож акваріум має бути накритим, але оскільки це лабіринтова рибка, то над водою повинен завжди бути прошарок повітря.
Плямиста або леопардова ктенопома - незвичайний представник лабіринтових риб. Це досить велика рибка, що виростає до 15-20 см, хижак, переважно комахоїдний, але не відмовиться поласувати іншими рибками, особливо якщо вони не дуже великі. Цей хижак любить годинами проводити час у засідці між рослин та листя, тому ктенопоамам потрібні рослини, корчі та інші місця для засідок. Ктенопоми ведуть переважно нічний спосіб життя, а вдень намагаються сховатись у заростях, тому їх доволі важко побачити.
Можна містити в загальному акваріумі, але тільки з великими і середніми за розмірами рибами, наприклад, вона добре уживається гурами, скаляріями, торакатумами та ін., але не можна разом з дрібними харациновими, живородячими тощо - вони будуть спіймані та з'їдені. З своїми родичами ця рибка веде себе так само, як і інші лабіринтові - захищає територію, б'ється за самок. В неї розвинене "право першості" - навіть у великому акваріумі вона не прийме і буде намагатись знищити нових конкурентів, хоча якщо була заселена в новий акваріум одночасно з ними - вони поділять територію між собою.
Акваріум для ктенопом потрібен досить великий, від 100л. Освітлення неяскраве, температура води 23-27 градусів, рН 6-7.2. Хоча ця рибка є лабіринтовою і потребує доступу до повітря - аерація їй потрібна, як і заміна до 20% води на тиждень. Також від інших лабіринтових ктенопоми відрізняються тим, що не будують гнізд, не охороняють ікру - вони просто розкидують її по території і на цьому батьківські функції вважають виконаними
Риб вважвють мовчазними створіннями. Це так і є, але не зовсім. Саме серед лабіринтових риб існує риба, яка вміє розмовляти. .
Гурамі-буркотун - невеличка рибка довжиною 6-8 см, вміє видавати досить гучні звуки, схожі на незадоволене бурчання або квакання.
Саме так. Рибка-півник, бетта, любить спати, лежачи на грунті.
Завдяки довгим вуалевим плавцям і хвосту, складається враження, що рибка солодко спить, вкрившись розкішною ковдрою.
Велетенський гурамі навряд чи часто зустрінеться в акваріумі - адже його розмір сягає 40-70 см.
Але ця риба є промисловою в багатьох країнах Азії. Кажуть, що м'ясо велетенського гурамі має чудовий смак, тож у місцевих ресторанах його продають як рідкісний делікатес. А на острові Ява цих риб утримують і розводять у штучних ставках - для споживання у їжу.
